Стажери і стажерки аналітичного центру CEDOS за підтримки American Councils for International Education долучилися до дослідження академічної (не)доброчесності в 10 українських університетах. Чому студентство списує – досліджували шляхом опитування студентства.

Саме студентство  пояснює, чому списують так:

    вимагається забагато письмових робіт, не виходить написати всі по-справжньому;
    теми письмових робіт нецікаві;
    не розуміють, навіщо ті роботи писати (окрім як оцінку отримати);
    роботи не мають практичного застосування;
    теми робіт повторюються;
    виглядає, що викладачі самі не зацікавлені в навчальному процесі;
    останнє за популярністю місце розділили відсутність покарання за плагіат та відсутність чітких правил написання й оцінювання робіт.

При цьому велика частина студентства навіть не вміє розпізнавати, що є недоброчесним. Воно і не дивно: існує багато способів вкрасти чужу працю. Як же відрізнити?

Переписати чиюсь думку і вказати, звідки ви це взяли.

    ні, це не плагіат. Це правильне цитування, яке допоможе читачеві перевірити те, на чому ґрунтуються ваші аргументи, а автору – отримати заслужені лаври.

Переписування тексту з джерела власними словами без посилання на джерело.

    так, це плагіат. Втім, лише третина українського студентства вважає це плагіатом.

Приєднання до групової роботи без авторської участі у написанні тексту.

    так, це плагіат. Якщо ви привласнюєте працю товариша по команді, а не невідомого автора з Інтернету – ви все ще привласнюєте. Але це вважають плагіатом лише 29% студентства.

Додати коментар